За сезон чудо-пічка “спалює” у п’ять разів менше грошей, ніж газовий котел Поки більшість українців, нарікаючи на злидні, продовжує “підкидати” в опалювальні прилади дорогі, навіть за західними мірками, газ та електрику, найбільш метку частину земляків, які відкрили альтернативне та дешевше джерело тепла на твердому паливі, зігріває ще й думка про заощаджені кошти. Маленьку котельню завантажують раз на 8-12 годин Років два тому в деревообробні цехи, вагончики дорожніх служб, заміські будинки та інші, відрізані від систем центрального опалення приміщення, почали проникати віддалено схожі на “буржуйки” металеві пічки “Буллер’ян”. Але від примітивного “баняка”, що навіює сум громадянської розрухи, новинку вирізняє кілька принципових особливостей. “Буллер’ян” зігріває не тільки кут, де він стоїть, а все приміщення, проганяючи за годину 2,5 об’єму його повітря. Принцип роботи приладу такий. Крізь нижні отвори, які оперізують черево топки, він засмоктує холодне повітря, а через горішні труби викидає уже нагріті до 60-80°С його струмені. Завдяки конвекції розташована в одній кімнаті пічка, якщо навстіж відчинити двері, рівномірно обігріє і сусідні приміщення. Маленька котельня, як у народі охрестили “Буллер’ян” за його теплову потужність (залежно від типу – 6-35 кВт), абсолютно безпечна в експлуатації. Завантаживши у камеру згоряння дрова, торф або інше тверде паливо (за винятком вугілля) та зачинивши герметичні дверцята, можна спокійно вкладатися спати, впродовж 8-12 годин не хвилюючись ні про підтримання вогнища, ні про небезпеку чадного газу – супутника традиційних печей. Паливо у “Буллер’яні” згоряє максимально (ККД – 70-75%), у дві стадії. У першій камері воно тліє, утворюючи пічні гази, а в другій вони спалюються кінцево завдяки подачі додаткової порції повітря крізь спеціальні форсунки. За півтора місяця у топці нагоряє не більше відерка попелу. Сира деревина горить не гірше, ніж суха Щоб швидко розпалити “Буллер’ян”, навіть незвичному до такої роботи городянину не треба особливих навичок та кмітливості. Крізь великі дверцята у топку легко запхати нерозрубану колоду діаметром від 25 (малий тип котла) до 32 (велетень) сантиметрів. Причому сира деревина горітиме не гірше за суху. Єдине, допоки вогонь оближе та підсушить її верхній шар, температура у камері згоряння впаде хвилин на 15. На опалювальний шестимісячний сезон маленькому “Буллер’яну” вистачить 3,6 куб. м дров. І якщо підкидати в агрегат навіть елітні дубові патики вартістю 25 грн за куб. м, то тепло під дахом будинку кубатурою 100 куб. м коштуватиме лише 362,5 грн. За цей же час газовий котел спалить 3,672 куб. м палива (ціна 1 куб. м для населення – 0,136 грн, для виробництва – 0,282 грн) і з’їсть відповідно 1985,6 грн. Проте справжні рекорди економічності “Буллер’яни” побивають на деревообробних підприємствах, у технологічному ланцюжку яких передбачено сушіння матеріалів. Зазвичай там з цією метою використовують дорогий газ і ламають голову, куди подіти стружку, тирсу, інші відходи. Їх не приймають на звалищі, а спалювати просто неба не дозволяє екологічна інспекція. Спеціалісти радять, як одразу вбити двох зайців: сушити деревину, “підгодовуючи” “Буллер’ян” відходами власного виробництва. “Буллер’ян” можна оформити у вигляді каміна Як і древні філософи, власники навіть найбільших “Буллер’янів” вагою 178 кілограмів можуть стверджувати, що усе своє вони носять із собою. Мобільність пічки особливо виправдовує себе при оренді приміщення, частих переїздах на нове місце та інших тимчасових ситуаціях. Агрегат не потребує додаткових капіталовкладень, неминучих при монтажі стаціонарних систем опалення. І головне – у будь-який момент його можна від’єднати від комина, і два дужих козаки встановлять прилад у новому приміщенні. З маленьким типом “Буллер’яна”, який особливо полюбляють дачники, впоратися ще простіше. Підйомна вага – 50 кг та малі габарити (висота – 63 см, ширина – 42 см, глибина – 60 см) дозволять легко завантажити пічку в багажник автомобіля, а після закінчення сезону без проблем привезти “Буллер’ян” назад. Чудо-пічку використовують не тільки у придорожніх кафе, приміських крамницях, теплицях, майстернях, складах, будинках, де немає газу чи електроенергії. Все частіше “Буллер’яни” стають резервним джерелом опалення в офісах та особняках з уже прокладеною системою труб та радіаторів. Це водночас і страхування на випадок примусового від’єднання від теплоцентралей чи газових мереж, і спосіб економії. Сьогодні при проектуванні будинків їх власники передбачають систему повітропроводів від “Буллер’яна” для обігріву окремих приміщень або другого поверху. Закладаючи грунтовні теплові рукави, сам прилад можна розташувати у підвалі. Там його дизайн не доведеться прив’язувати до інтер’єру. У житлове приміщення “Буллер’ян” можна вписати у первісному вигляді. Але, якщо це буде суперечити витонченим смакам господарів, агрегат не складно “замаскувати” під камін. Варто наголосити, що ККД такого “вогнища” буде наближений до найвищих світових стандартів. Як відомо, у відкритих камінах цей показник не перевищує 40%, а в закритих – сягає 80%. Піч “Буллер’ян” запатентована в Україні у 1998 році. Покупець отримує на неї трирічну гарантію, а мінімальний термін експлутації пічки становить 20 років.
Галицькі контракти
Вы должны быть зарегистрированы чтобы писать комментарии.